Вивільга

В яскраву днину зеленої весни в гаях і лісах починає звучати чистотональне „фіу-фіу-фіу” – лунке, насичене, голосисте. Такий голос тільки у самця вивільги. Мелодійний спів вивільги намагаються копіювати інші птахи – співочі дрозди, берестянки, шпаки, та досягти майстерності господаря звуку їм рідко вдається. Для вивільг, як самців, так і самок, властивий і інший крик, за звучанням цілковито протилежний флейтовому покрику, дратівливий, деренчливий, схожий на крик потривоженої сойки або на вереск кота, якому наступили на хвіст. Через такий крик вивільгу ще називають „дика кішка”.

Щойно Ви почули, як співає «Вивільга» Зверніть увагу яка милозвучна назва птаха українською!

Іншими мовами птах називається:

Англійською:  «Eurasian Golden Oriole»

Латинською:  «Oriolus oriolus»

Російською «Обыкновенная иволга»

Опис

Довжина тіла – до 24 см

Розмах крил – 44-47 см

Вага - 42-100 г

Тривалість життя – 7-8 років

Вивільга – птах дещо більший за шпака. В першу чергу вивільга вирізняється своїм забарвленням. У жодного з наших птахів немає таких яскравих жовтих кольорів у оперенні. Самець яскраво-жовтий, махові пера чорні зі світлими облямівками, стернові – чорні з жовтим. Самиця зверху жовтувато-зелена, знизу блідо-жовта з повздовжніми чорними рисками. Чорний колір на крилах буруватий. Молоді птахи схожі на самку, проте мають більш тьмяне, строкате і темне знизу оперення. Дзьоб у обох статей бурий чи червоно-коричневий, довгий і сильний, тіло видовжене.

Легенда про вивільгу

Існує повір’я, що цей птах пророкує дощ.

Коли всі звірі й птахи працювали над поглибленням озера, вивільга літала поруч і сміялася над ними. Коли ж роботи закінчилися, і озеро наповнилося водою, цю пташку до нього не стали підпускати. З тих пір вивільга уникає водойм і чекає дощу, щоб напитися дощовою водою. А щоб дощ пішов скоріше, вона закликає його своїм співом.

Цікаві факти:

Самець має яскраве жовто-чорне забарвлення, самка блідо-зеленого кольору. Вивільги добре маскуються і тому їх доволі важко побачити на дереві. На землю злітає неохоче.

Можливою причиною походження назви „вивільга” вважають пов’язаність виду з вогкими місцями, на яких ростуть деревостани, де тримаються птахи.

У гонитві друг за друга самці здатні розвивати швидкість до 65 км /год

Тривалість життя звичайної вивільги 8 років. Вивільга – перелітний птах. Зимують птахи в Центральній Африці. Їм доводиться долати від 5000 до 7000 км. Загалом переліт триває майже місяць.

Вивільга – санітар лісу. Цей птах поїдає лісових шкідників – волохатих гусениць, які несуть небезпеку рослинам. В цілому за день вивільги годують пташенят близько 210 разів – по 10-15 разів на годину. У віці 15-17 днів маленька вивільга вже може літати.